Тема протипожежного захисту висотних споруд на сьогодні надзвичайно актуальна і цікава. Її варто розділити на дві складові: захист будинків, що зводяться, і уже зданих в експлуатацію, де функціонують усі системи безпеки та життєзабезпечення.

%D0%B2%D1%8B%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F2 ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ ВИСОТОК

Висотне будівництво в Україні хоч і почало набирати обертів, поки що перебуває в зародковому стані. Особливо, коли проводити аналогію з такими країнам, як США, ОАЕ, Китай, Росія. Тому практичний досвід і глибина напрацювань нормативів, статистика пожеж та причин виникнення їх перебувають у стадії становлення. Щоб навчатися не на своїх помилках, а на чужих, є прямий сенс звернути увагу на досвід, скажімо, Америки, де перші хмарочоси з’явилися ще в другій половині 19-го століття.

За даними NFPA (Американської асоціації протипожежного захисту), за період від 2005 до 2009 року у висотних будівлях (від семи поверхів і вище, за американською класифікацією) фіксували в середньому 15 тисяч пожеж на рік, які забрали життя 53 людей, завдали шкоди здоров’ю ще 546 і спричинили прямих збитків майже на 235 млн. доларів.

Законодавець у сфері протипожежного захисту — NFPA — вже кілька десятків років веде докладну статистику пожеж у висотних будівлях, аналізує причини займань і їхніх наслідків, оцінює ефективність тих чи тих рішень із протипожежного захисту. Така кількість пожеж свідчить як про численність висотних будівель у США, так і про добре налагоджену національну систему збирання й аналізу даних про пожежі: фіксують до 99% випадків. Результатом такої роботи спеціальних комітетів NFPA є постійна актуалізація національних стандартів пожежної безпеки та врахування чинників ризику.

Свій вклад у вивчення проблематики пожеж у висотних будівлях вносять і інші професійні організації, такі як Underwriters Laboratories (UL) і Factory Mutual (FM), які формулюють вимоги до пожежної безпеки будь-якого обладнання, застосовуваного у висотках. Європейські протипожежні норми також досить глибоко опрацьовані, але в основі їх однак лежить американський досвід, оскільки він найліпше систематизований і різноманітний.

Ясна річ, нам не варто просто безтямно копіювати зарубіжний досвід, але його уважне вивчення та адаптація до української специфіки можуть дати добрі наслідки за мінімальний час, адже висотки у нас є, нові будують повним ходом, і ми вже нині спостерігаємо перші тривожні сигнали на кшталт недавнього спалаху в житловій 26-поверхівці в Києві на вулиці Вадима Гетьмана. Є також приклад наших найближчих сусідів: загоряння на даху споруджуваної вежі «Федерація» в Москва-Сіті або пожежа з людськими жертвами на Останкінській телевежі 27 серпня 2000 року.

Знання та досвід у галузі протипожежного захисту постійно оновлюються, і цей процес дає змогу проектувати й споруджувати висотні будівлі з усе раціональнішим та ефективнішим протипожежним захистом. А головними завданнями такого захисту є збереження життя людей, майна і забезпечення безперервної нормальної експлуатації.

Ризики виникнення та можливі наслідки пожежі у висотній споруді в процесі будівництва значно серйозніші, ніж після здачі її в експлуатацію. Існує ціла низка небезпечних чинників, таких як обмежений доступ до вогнища спалаху і до самої території будмайданчика, до верхніх поверхів будівлі, наявність великої кількості горючих матеріалів (дерев’яної опалубки, лако-фарбних матеріалів, балонів із пропаном або оксіацетиленом, полімерних плівок), великих відкритих прорізів і протягів, які сприяють швидкому поширенню вогню. Навіть тимчасовий протипожежний водогін не завжди гарантує швидку локалізацію і гасіння займання. Почасти води в такому водопроводі дуже мало для виконання завдання, або в потрібний момент він не працює. У будь-якому разі подача води від рівня землі до верхніх поверхів висотки по «сухому» стояку вимагає потужних насосів і займе чимало дорогоцінного часу. Як свідчить світова практика (і це ще раз підтвердив інцидент на даху вежі «Федерація»), пожежі в споруджуваних висотках через сильні повітряні потоки поширюються надзвичайно швидко як по вертикалі, так і горизонталі. Найгіршим сценарієм за таких пожеж є пошкодження або руйнування структурних конструкцій будівлі, що може призвести до повного руйнування її.

Група компаній «Пожтехніка» виготовляє системи автоматичного газового пожежогасіння, які починають експлуатувати вже після завершення будівництва. Тому нам ближча тема пожежної безпеки саме наявних, а не споруджуваних висотних будівель. За даними звіту NFPA, здані в експлуатацію висотні будівлі загалом не такі пожежонебезпечні порівняно зі звичайними (невисотними). Це стосується не загальної кількості пожеж, а площі загоряння, швидкості локалізації й гасіння та загального збитку від пожежі — у висотках вони в середньому на 3-4% менші (у США). Пояснюється це тим, що вимоги до систем пасивного і активного протипожежного захисту висотних будівель загалом суворіші через низку особливостей експлуатації їх та пожежних ризиків. До особливостей експлуатації слід передусім зарахувати потребу в разі пожежі у виведенні з будівлі великої кількості людей досить обмеженими шляхами евакуації.

Мені надзвичайно цікаво було дізнатися, як, за даними звіту NFPA, розподілилися місця початку загорянь у висотних і звичайних будинках. Статистику ведуть за призначенням як будівель (перші три місця за кількістю займань посідають медичні установи, офісні й житлові споруди), так і приміщень усередині будинків. На першому місці за кількістю займань — кухні, від 27 до 40% випадків! При цьому в абсолютній більшості випадків пожежа не поширюється за межі приміщення, де вона виникла, бо спрацьовують автоматичні системи кухонного гасіння. У чинних українських нормах вимоги щодо наявності таких систем є (п. 7.1.5 ДБН В.2.5-56: 2010), але, на жаль, не завжди вони реалізовані на практиці, та й у житлових приміщення, ясна річ, ніхто таких систем не встановлюватиме. А це в перспективі значно збільшує пожежні ризики під час експлуатації висотних будівель.

Іншим цікавим фактом є й те, що у більшості випадків (60-75% залежно від призначення будівлі) загоряння починаються від першого до шостого поверху. Люди, які перебувають вище, потрапляють у зону особливого ризику, тому вкрай важливо, по-перше, виявити і ліквідувати пожежу на ранній стадії, як це відбувається, за статистикою NFPA, в переважній кількості випадків, а по-друге, якщо поширення вогню не вдалося уникнути, плани евакуації, системи димовидалення та підпору повітря, протипожежні перегородки й двері, системи голосового оповіщення повинні працювати злагоджено і чітко, щоб люди змогли вчасно залишити будівлю.

У сучасних висотках розташовують штаб-квартири великих корпорацій і офіси провідних банків — IT та адміністративну. Структура таких організацій припускає наявність великих серверних кімнат та архівів, тобто приміщень із підвищеним пожежним навантаженням, що вимагають установки систем автоматичного (газового) пожежогасіння.

Вкрай важливо, щоб експлуатація таких систем не створювала додаткових ризиків у разі штатного або навіть несанкціонованого спрацьовування. Газова вогнегасна речовина, безумовно, повинна бути безпечною для персоналу і обладнання, що захищається.

 Починаючи обговорення проблем пожежної безпеки, ми виходимо на низку дуже актуальних і важливих питань, відповідати на які нам потрібно починати прямо сьогодні, а не постфактум, тобто після чергової пожежі. Це питання і пасивного вогнезахисту конструкцій будівель, і протипожежних заходів у процесі проектування висоток, і вкрай важливі питання профілактики пожеж, побудови протипожежних зон, проектування сучасних систем пожежної сигналізації та спринклерного гасіння й ще дуже багатьох інших важливих тем. А результатом такого обговорення в ідеалі має стати поява сучасного державного стандарту, де б детально було враховано всі згадані (і не згадані) проблеми й чітко сформульовано вимоги до всіх аспектів протипожежного захисту висотних будівель.

Похожие статьи