КОЛИСЬ КАДРИ ФІЛЬМУ «ПІСЛЯЗАВТРА» БУЛИ ЛИШЕ ФАНТАЗІЄЮ РЕЖИСУРИ, АЛЕ З КОЖНИМ РОКОМ МИ ВСЕ БЛИЖЧЕ І БЛИЖЧЕ ДО ТАКОЇ ВИГАДАНОЇ РЕАЛЬНОСТІ. ЩЕ 15 РОКІВ ТОМУ, КИЇВ ВВАЖАВСЯ ОДНИМ ІЗ НАЙЧИСТІШИХ ВЕЛИКИХ МІСТ ЄВРОПИ. ЗАРАЗ СИТУАЦІЯ КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИЛАСЯ ТА СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ СМІЛИВО МОЖЕ ОЧОЛИТИ РЕЙТИНГИ НАЙЗАБРУДНІШИХ МІСТ. ЗА ДАНИМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРТАЛУ “ECO–TIME”, НАЙВИЩЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ В КИЄВІ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ В МІСЦЯХ, ЯКІ ПРИЛЯГАЮТЬ ДО АВТОМАГІСТРАЛЕЙ І ЇХ ПЕРЕХРЕСТЬ – НА ДАРНИЦЬКІЙ, БЕСАРАБСЬКІЙ, ХАРКІВСЬКІЙ ПЛОЩАХ, ВУЛИЦЯХ ТЕЛІГИ, НАБЕРЕЖНО-ХРЕЩАТИЦЬКІЙ, ПРОСПЕКТІ СОБОРНОСТІ, НА БУЛЬВАРІ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО І ЛЕСІ УКРАЇНКИ.
Щорічно кількість парникових газів, що викидаються в атмосферу, як в Україні, так і по всьому світу, збільшується, відбувається незворотна зміна клімату.
Вчені попереджають не тільки про підвищення температури, руйнується озоновий шар, «щит» від ультрафіолетових променів, підвищена доза яких, викликає онкологічні захворювання, а й про зростання числа цунамі, торнадо, раптових повеней, землетрусів.
Безпечне довкілля наших майбутніх поколінь багато в чому залежить від того, чи зможемо ми перетворити кожне місто, країну так, щоб вони стали центрами сталого розвитку та природною частиною екосистеми, а не її антиподом.
Дедалі більшої популярності набирає так зване «зелене будівництво».
Зелене будівництво – це комплексне знання, що структурується стандартами проектування та будівництва. Рівень його розвитку безпосередньо залежить від досягнень науки та технології, від активності промислових інженерів та від усвідомленості суспільством екологічних принципів.
Зелені стандарти покликані прискорити перехід від традиційного проектування та будівництва будівель та споруд до стійкого, яке проповідує такі принципи:
- безпеку та сприятливі здорові умови життєдіяльності людини;
- обмеження негативного впливу на довкілля;
- врахування інтересів майбутніх поколінь.
Питання екології та забруднення планети безпосередньо стосується і систем газового пожежогасіння, оскільки при спрацюванні системи пожежогасіння вогнегасна речовина викидається в атмосферу.
Раніше, та й зараз, широко застосовуються системи із використанням, як вогнегасної речовини для захисту приміщень з електроустаткування, Хладонів – 125 або 227еа. Як відомо, основні сфери застосування хладонів є використання їх як холодоагентів, спінювачів, розчинників.
Трохи історії. Перші представники групи хладонів були розроблені в 1928 році американською компанією «Дженерал Моторс».
Використання хладонів у газовому пожежогасінні було розпочато у зв’язку з відкриттям у цієї групи речовин властивостей активного розкладання в полум’ї з виділенням високоактивних хімічних радикалів фтору, хлору та брому. Дані радикали, що мають високу хімічну активність, вбудовуються в ланцюгову реакцію горіння і обривають процес розвитку полум’я, приводячи, таким чином, до гасіння вогню.
Перше покоління хладонів (Хладон-1301, Хладон-114В2) широко використовувалося у практиці газового пожежогасіння до кінця 1980-х років, коли було доведено їх високі озоноруйнівні властивості та екологічну небезпеку. В результаті підписання Монреальського протоколу про заборону використання озоноруйнівних речовин, дані речовини були виведені з обігу в більшості країн світу, в тому числі в Україні.
В якості альтернативи озоноруйнівним хладонам були розроблені модифіковані сполуки тієї ж хімічної групи шляхом виключення з молекули атомів брому та хлору (друге покоління хладонів Хладон-125, Хладон-227еа, Хладон-23). Однак це призвело до істотного зниження експлуатаційних властивостей даних речовин при використанні їх у системах газового пожежогасіння, а саме, зросла вогнегасна концентрація, необхідна для ефективного гасіння вогню, в деяких випадках дана концентрація перевищує порогову токсичну концентрацію хладону для людини (як у випадку з Хладоном-12 ), або близька до неї (як у Хладону-227еа), що створює загрозу здоров’ю персоналу, у разі навіть помилкового спрацьовування такої системи у присутності людей.
Також не було вирішено питання щодо екологічної безпеки хладонів другого покоління. Це пов’язано з тим, що від хладонів першого покоління їх відрізняє лише відсутність озоноруйнівного потенціалу, проте потенціал глобального потепління для всіх хладонів другого покоління знаходиться на неприпустимо високому рівні, крім того, всі вогнегасні хладони мають тривалий час життя в атмосфері (від 29 до 270 років). За прорахунками, викид в атмосферу 348 кг Хладону-227еа відповідає викиду 1 008 926 кг СО2. Екологічний аспект ГВР, що застосовуються, саме їх потенціал глобального потепління, має враховуватися під час будівництва нових об’єктів, оскільки в даний час на міжнародному та державному рівні в Україні вводяться заходи щодо обмеження викидів парникових газів згідно Паризької угоді щодо клімату.
Принципово відрізняється від хладонів основний механізм гасіння за допомогою FK-5-1-12 (Novec 1230), який заснований на високій теплоємності пари даної речовини в суміші з повітрям вогнегасної концентрації, що забезпечує швидкий відбір тепла з вогнища горіння за механізмом фізичного перенесення теплоти.
Ця речовина має найменший потенціал глобального потепління серед дозволених до застосування хімічних агентів для газового пожежогасіння (ПГП=1), пов’язаного з малим часом існування цієї речовини в атмосфері. Механізм забезпечення швидкого природного виведення агента з атмосфери після випуску полягає у розкладанні молекули під впливом жорсткого ультрафіолету у верхніх шарах атмосфери. З хімічної точки зору це забезпечується наявністю в молекулі FK-5-1-12 атома кисню. На відміну від нього, атоми хладонів не містять кисню та зберігаються в атмосфері після випуску протягом десятиліть. Викид в атмосферу 348 кг Novec 1230 відповідає викиду лише 348 кг СО2.
Однак розкладання агента в умовах зберігання в системі або після випуску в приміщення не відбувається, оскільки у цих випадках відсутня необхідна умова для природного розпаду молекули FK-5-1-12 – жорсткий ультрафіолет (бо цей вид ультрафіолетового випромінювання сонця повністю затримується верхніми шарами атмосфери, не досягаючи поверхні землі). Це забезпечує можливість зберігання речовини у балонах до 30 років та більше (збільшення терміну використання без регенерації після 30 років можливе на основі лабораторного аналізу стану зразка газу на відповідність технічним вимогам до нового продукту).
Паризька угода щодо клімату була ухвалена всіма 196 сторонами Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (РКООНЗК) на 21-й Конференції сторін РКООНЗК, що відбулася в Парижі 12 грудня 2015 року. У цій угоді всі країни зобов’язуються вжити заходів для того, щоб підвищення загальносвітової температури становило значно менше ніж 2 градуси Цельсія, а з урахуванням серйозності існуючих ризиків — прагнути обмежити зростання температури рівнем 1,5 градуса. Україна також підписала Паризьку угоду, президент України Петро Порошенко підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016р.
У червні 2017 року президент Дональд Трамп ухвалив рішення вийти з Паризької угоди щодо клімату, про це він заявив на прес-конференції в Рожевому саду Білого дому. Немає сумнівів у тому, що якщо США вийдуть з угоди, світовій спільноті буде непросто досягти поставленої мети. Близько 15% викидів вуглекислого газу припадає на США, але в той же час саме Сполучені Штати є найбільшим джерелом фінансування та технологій для країн, що розвиваються, в їх боротьбі з наслідками зміни клімату.
Однозначно, реалізація Паризької угоди має колосальне значення для досягнення цілей у сфері сталого розвитку світу. Угода є «дорожньою картою» заходів, які дозволять скоротити викиди та зміцнити стійкість до зміни клімату.
