Людство завжди мріяло приборкати безмежну енергію Сонця та змусити її працювати собі на благо. Першою спробою були сонячні колектори (сонячні термальні електростанції), у яких електрику виробляла нагріта до кипіння під сконцентрованими сонячними променями вода. Але при багатоступінчастій трансформації, як у колекторів (концентрація сонячних променів, нагрівання води та виділення пари, обертання парової турбіни і тільки в кінці вироблення електрики генератором), втрачається багато енергії.
Сонячні ж батареї виробляють безпосередньо електрику, що набагато ефективніше. Сучасні сонячні батареї складаються з ланцюга фотоелементів – напівпровідникових пристроїв, що перетворюють сонячну енергію безпосередньо на електричний струм. Процес перетворення енергії сонця на електричний струм називається фотоелектричним ефектом. Напівпровідник – це такий матеріал, в атомах якого є зайві електрони (n-тип), або навпаки, їх не вистачає (p-тип). Таким чином, напівпровідниковий фотоелемент складається з двох шарів із різною провідністю. Як катод використовується n-шар, а як анод – p-шар. Зайві електрони з n-шару можуть залишати свої атоми, тоді як p-шар ці електрони захоплює. Саме промені світла «вибивають» електрони з атомів n-шару, після чого вони летять у p-шар займати порожні місця. Таким способом електрони біжать по колу, виходячи з p-шару, проходячи через навантаження (в даному випадку акумулятор) і повертаючись у n-шар.
В даний час сонячні батареї широко використовуються як для житлових, так і для промислових об’єктів. Оскільки ця технологія набуває все більшої і більшої популярності, необхідні також заходи щодо захисту, у нашому випадку протипожежного захисту, сонячних панелей.
Пожежі в сонячних панелях можу бути спричинені коротким замиканням, операціями з технічного обслуговування, сміттям на даху, гніздами птахів, фізичним пошкодженням або перегріванням панелей.
Для захисту сонячних панелей ідеальним рішенням буде застосування лінійного теплового пожежного сповіщувача (термокабелю) з підтвердженням температури спрацьовування серії CTI-Х.
Зовнішня оболонка сповіщувача серії CTI-Х має абсолютну стійкість до ультрафіолетового випромінювання, а також тип оболонки забезпечує працездатність навіть в екстремально низьких температурах до -40°С.
Як правило, лінійний сповіщувач CTI-X встановлюють на найвищій поздовжній опорі металевого каркасу сонячної батареї, який призначений для зняття сонячної батареї з даху.
Так, як провідники сповіщувача типу CTI покриті міддю і константаном, при їх замиканні утворюється термопара і в інтерфейсному модулі CTM-530 вимірюється температура в точці замикання, що дозволяє виключати помилкові спрацьовування при замиканні сповіщувача в результаті механічного пошкодження сповіщувача. Під час досягнення температури спрацьовування сповіщувача формується сигнал «Пожежа». При температурі нижче за поріг спрацьовування температури — формується сигнал «Коротке замикання», що виключає помилкові спрацьовування при замиканні провідників внаслідок механічного пошкодження ізоляції.
Для лінійного теплового сповіщувача CTI розроблені інтерфейсні модулі серії СТМ-530 Protectowire.
До модуля підключається одна лінія сповіщувача, який може відповідати вимогам шлейфів класу А (стиль D) або класу B (стиль B). Максимальна довжина термокабелю CTI Protectowire до 1220 метрів. Застосування інтерфейсного модуля дозволяє мати адресність (точне місце спрацювання сповіщувача), що значно зменшує час реагування у разі пожежі.
Сонячна енергетика — це найбільш перспективна галузь, яка частково замінює енергію, яку отримують від невідновлюваних паливних ресурсів і, тим самим, виступає принциповим кроком на шляху захисту клімату від глобального потепління, крім того, солярна енергія невичерпна та постійна — її не можна перевитратити у процесі задоволення потреб людства в енергоносіях, так що її вистачить надміру і на долю майбутніх поколінь.
